Психологиня Аніта Гучайт у колонці для Psychology Today пояснила, чому в професійному середовищі одні жінки стають наставницями та союзницями, а інші дистанціюються від колег, пише Startjob.
Підтримка як інструмент кар’єрного зростання
За словами авторки, неформальні мережі підтримки мають значний вплив на кар’єрний розвиток. Дослідження Cullen і Perez-Truglia показує, що професійне спілкування та рекомендації впливають на просування більше, ніж формальні критерії оцінювання.
Коли жінки:
- рекомендують одна одну на вакансії
- діляться інформацією про можливості
- публічно відзначають досягнення колег
вони частково компенсують структурні бар’єри, які історично ускладнювали доступ до впливових мереж.
Таку модель поведінки психологи описують як просоціальне лідерство — використання власної позиції для підтримки інших.
Чому виникає дистанція між колегами
Водночас існує й інша модель — так званий феномен «Queen Bee». Йдеться про ситуації, коли жінки на керівних посадах уникають асоціації з іншими жінками або поводяться більш конкурентно.
Дослідження Faniko, Ellemers і Derks свідчить: така поведінка часто є реакцією на середовище з обмеженою кількістю лідерських позицій. Коли можливостей мало, посилюється відчуття дефіциту та боротьби.
Окремі наукові роботи також демонструють, що навіть у сферах із високим представництвом жінок гендерні упередження можуть зберігатися. Особливо тоді, коли вважається, що проблема нерівності вже нібито вирішена.
Культура організації визначає стиль взаємодії
Ключовий висновок психологині — поведінка формується контекстом. Якщо компанія:
- підтримує прозорі правила просування
- заохочує наставництво
- створює безпечну атмосферу
рівень співпраці зростає природно.
Якщо ж середовище сигналізує про дефіцит ресурсів або конкуренцію за обмежені ролі, дистанція між працівницями посилюється.
Таким чином, різниця між підтримкою і суперництвом часто пов’язана не з особистими якостями, а зі структурою самої організації.
Нагадаємо, раніше ми писали про ознаки глибокого мислення та пояснення психологині щодо самостійності у судженнях.
