Як повідомляє The Psychology of Swarm Teams, сучасні організації все частіше використовують так звані ройові команди — тимчасові групи фахівців, які збираються для негайного вирішення складних або небезпечних ситуацій. Такий підхід активно застосовують у медицині, сфері безпеки, транспорті та великих корпораціях.
Експерти наголошують, що попри високу ефективність під час криз, подібна модель роботи має психологічні ризики, які часто залишаються поза увагою керівників. Дослідники вважають, що організаціям необхідно готуватися до цих викликів ще до виникнення надзвичайних ситуацій, пише Startjob.
Чому ройові команди стають дедалі популярнішими
Ройовою командою називають тимчасову групу людей, яка формується для розв’язання конкретної проблеми. Після виконання завдання така команда припиняє існування, а її учасники повертаються до своїх звичних обов’язків.
Подібний формат дозволяє швидко залучати необхідних спеціалістів без створення постійних структур. Саме тому його дедалі частіше використовують лікарні, виробничі підприємства, служби реагування та великі компанії.
Однак психологи звертають увагу, що людський фактор у таких умовах працює значно складніше, ніж здається на перший погляд.
Відчуття команди може так і не з’явитися
У традиційних колективах співробітники поступово формують спільну культуру та відчуття належності до групи. Це допомагає швидше ухвалювати рішення та довіряти один одному.
У ройових командах часу на це практично немає. Люди приходять із різних підрозділів, працюють разом лічені години або навіть хвилини, після чого розходяться.
Через це учасники часто продовжують сприймати себе представниками своїх основних відділів, а не частиною нового колективу.
Автор матеріалу Дан Дворкіс звертає увагу на одну з ключових особливостей такого процесу:
«Ідентичність не вмикається миттєво — їй потрібен певний розгін».
Саме тому фахівець рекомендує заздалегідь визначати працівників, які можуть долучатися до кризових груп, щоб вони психологічно були готовими до цієї ролі.
Під час кризи не завжди зрозуміло, кого слухати
Ще одна проблема пов’язана з розподілом повноважень.
У надзвичайній ситуації поруч можуть опинитися керівники, профільні експерти та працівники, які безпосередньо працюють на місці події. Формально найвищу посаду може мати одна людина, але найбільш точне розуміння ситуації — зовсім інша.
Через це виникає ризик конфліктів або затримок під час ухвалення важливих рішень.
Психологи рекомендують використовувати два підходи:
- тимчасово спрощувати ієрархію;
- на початку реагування орієнтуватися на людей із найкращим локальним розумінням ситуації.
Лише після стабілізації обстановки можна повертатися до звичної системи управління.
Найбільші труднощі виникають після завершення кризи
На думку дослідників, найбільш недооцінений аспект роботи ройових команд проявляється вже після виконання завдання.
Людина може брати участь у складній рятувальній операції, ліквідації аварії чи іншій надзвичайній події, яка супроводжується сильним емоційним навантаженням.
Після завершення роботи команда розпадається. Учасники повертаються до своїх звичайних колективів, де інші співробітники часто не розуміють, через що їм довелося пройти.
Через це працівники можуть залишатися сам на сам із пережитим стресом та емоційною напругою.
Які рішення пропонують психологи
Фахівці вважають, що організації повинні розглядати роботу в ройових командах як окрему навичку, яка потребує підготовки.
Для цього рекомендується:
- проводити попередню психологічну підготовку;
- створювати чіткі правила взаємодії;
- визначати алгоритми ухвалення рішень;
- організовувати післякризові обговорення;
- забезпечувати підтримку учасників складних подій.
На думку автора дослідження, саме такі механізми допоможуть зберегти не лише ефективність реагування, а й психологічне благополуччя працівників.
Нагадаємо, раніше ми писали про несправедливі бонуси в колективі.