Про це повідомляє “Startjob” з посиланням на SciTechDaily
Американські вчені з Університету Каліфорнії в Сан-Франциско виявили чіткий зв’язок між активним користуванням соціальними мережами у підлітковому віці та розвитком депресивних симптомів. Дослідження тривало три роки і охопило майже 12 тисяч дітей віком від 9 до 13 років. Його результати опублікували у престижному журналі JAMA Network Open, а фінансування забезпечили Національні інститути охорони здоров’я США.
Згідно з даними, середній час, який діти витрачали на соціальні мережі щодня, зріс із 7 до 73 хвилин. Одночасно з цим на 35% зросли показники депресивних станів. Цікаво, що навпаки — депресія не спричиняла збільшення онлайн-активності. Це означає, що саме соцмережі мають вплив на психоемоційний стан підлітків, а не навпаки.
Що саме з’ясували вчені в ході дослідження
Вперше дослідники застосували метод внутрішньоособистісного порівняння, який дозволяє відстежити зміни в психоемоційному стані кожної дитини окремо. Це зробило результати значно точнішими, ніж у попередніх дослідженнях на подібну тему. Такі висновки дозволили авторам дослідження підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між активністю у соцмережах і зростанням тривожності, пригніченості та втрати інтересу до звичних занять.
Додаткові фактори, які, за словами дослідників, могли підсилити негативний ефект соцмереж — це кібербулінг, втрата сну та порушення звичного режиму дня. І хоча це лише супровідні чинники, саме взаємодія з деструктивним контентом та постійне порівняння себе з іншими стали критичними елементами, що поглиблюють емоційні розлади.
Кібербулінг і суїцидальні думки: другий аспект проблеми
Паралельно з основним дослідженням вчені опрацювали ще одне велике опитування серед тієї ж вікової групи. Цього разу акцент зробили на впливі онлайн-цькування. Виявилося, що діти, які стикалися з кібербулінгом у 11–12 років, були у 2,6 рази частіше схильні до суїцидальних думок або спроб самогубства вже через рік після інциденту.
Окрім цього, ці самі діти частіше починали експериментувати з наркотичними речовинами. Наприклад:
- у 4,65 рази частіше пробували марихуану;
- у 3,37 рази частіше вживали нікотин;
- у 1,92 рази частіше пробували алкогольні напої.
Ці дані вказують на те, що кібербулінг не лише впливає на емоційний стан, а й штовхає дітей до ризикованих поведінкових моделей.
Поради експертів для батьків і освітян
Фахівці з Американської академії педіатрії наполягають на створенні чітких меж у використанні цифрових пристроїв. Рекомендовано розробити “Сімейний медіаплан”, що включає часові обмеження, спільне використання гаджетів і регулярні розмови про враження від контенту. Показовий приклад — відмова від телефонів під час прийомів їжі або перед сном.
До ключових порад, які можуть стати корисними:
- встановлювати конкретний час для онлайн-активності;
- обговорювати переглянутий контент разом із дитиною;
- не використовувати гаджети як інструмент заохочення або покарання;
- бути прикладом поміркованого користування соцмережами;
- запровадити родинні “цифрові перерви”, коли всі члени родини відкладають телефони.
Такий підхід допомагає не лише зменшити негативний вплив соцмереж, а й підвищити довіру між дітьми та дорослими.
Дослідження, яке зруйнувало ілюзії
Робота американських учених є першою в своєму роді, що надала переконливі докази прямого впливу соціальних мереж на дитячу психіку. Попередні гіпотези часто ґрунтувалися на перехресних опитуваннях, які не давали змоги встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок. Нове ж дослідження поставило крапку в цьому питанні, закликаючи уряди, школи та батьків до активніших дій.
Протягом трьох років дослідники стежили за змінами у поведінці, настрої та цифровій активності дітей, що дозволило виявити закономірності з точністю до індивідуального рівня. Усі отримані дані підтвердили: що більше часу дитина проводить у соцмережах — то вищі шанси на виникнення депресивних симптомів.
Нагадаємо, раніше ми писали про наукове пояснення внутрішнього чуття.
