Як повідомляє Work.ua, опитування 1165 користувачів сервісу показало, як змінювалися дитячі уявлення українців про майбутню професію залежно від покоління та статі. Найчастіше респонденти згадували мистецтво і шоубізнес, медицину, космос та авіацію, бізнес, керівництво й освіту, однак популярність цих напрямів суттєво відрізняється між віковими групами.
Серед конкретних професій найчастіше учасники опитування називали лікаря, а далі розташувалися космонавт, учитель, директор, актор, ветеринар, дизайнер, психолог, юрист і президент. При цьому старші покоління значно частіше мріяли про космос та освіту, тоді як серед молодших респондентів помітно зросла частка творчих професій, пише Startjob.
Лікар став найпопулярнішою професією дитячої мрії
Результати опитування показали значне різноманіття дитячих професійних прагнень. Серед відповідей траплялися як цілком реальні професії, так і дитячі фантазії — наприклад, бажання стати феєю або просто щасливою людиною.
Якщо враховувати відповіді, у яких учасники називали конкретний фах чи напрям діяльності, розподіл найпопулярніших сфер виявився таким:
- мистецтво та шоубізнес — 14%;
- медицина та фармація — 13%;
- космос та авіація — 9%;
- бізнес і керівництво — 8%;
- освіта — 8%.
Найпопулярнішою конкретною професією став лікар. До першої десятки також потрапили космонавт, учитель, директор, актор, ветеринар, дизайнер, психолог, юрист і президент.
Автори дослідження водночас наголошують, що вибірка з 1165 відповідей користувачів сервісу не є репрезентативною для всього населення України. Результати передусім демонструють тенденції всередині опитаної аудиторії.
Мрія про космос стала менш поширеною серед молоді
Одну з найпомітніших відмінностей між поколіннями продемонстрували професії, пов’язані з космосом та авіацією.
Серед респондентів віком від 55 років на цей напрям припало 15% відповідей. У віковій категорії 45–54 роки показник знизився до 11%, а серед молоді до 25 років становив трохи менш як 7%.
Таку різницю пов’язують із середовищем, у якому росли різні покоління. Для дітей 1960-х і 1970-х років космічні перегони були помітною частиною інформаційного простору: про польоти говорили в новинах, писали в книжках, знімали фільми, а образ космонавта активно був присутній у дитячій культурі.
Міжнародні дослідження також показують залежність професійних мрій від країни та інформаційного середовища. В опитуванні LEGO 2019 року діти у США та Великій Британії втричі частіше хотіли стати YouTube-блогерами, ніж астронавтами — 29% проти 11%. У Китаї ситуація була іншою: професію астронавта обрали 56% дітей, а YouTube-блогера — 18%.
Професія вчителя втратила популярність серед молодших поколінь
Ще сильніший поколіннєвий розрив дослідники побачили у ставленні до педагогічної кар’єри.
Серед людей віком понад 45 років про професію у сфері освіти в дитинстві мріяли 13% опитаних. У групі 35–44 роки таких було 9%, а серед респондентів молодших за 25 років — лише 2%.
Ця тенденція особливо помітна на тлі реальної потреби українських шкіл у працівниках. Навесні 2026 року 53% українських шкіл мали незакриті педагогічні вакансії.
Таким чином, між дитячою привабливістю професії та потребами ринку праці виникає помітний розрив: молоді люди дедалі рідше називають педагогіку професією мрії, тоді як навчальні заклади потребують нових працівників.
Творчі професії стали значно популярнішими серед молоді
Протилежну динаміку показали мистецтво та шоубізнес. Серед опитаних віком до 25 років із цими сферами було пов’язано 25% професійних мрій.
Молодші респонденти згадували професії актора, дизайнера, художника, хореографа, письменника, режисера та музиканта. Серед людей віком 45–54 роки частка аналогічних відповідей становила лише 7%.
Сучасний інформаційний простір водночас створив професії, яких не було в дитячому кар’єрному словнику попередніх поколінь. Дослідження, опубліковане в Humanities and Social Sciences Communications, показало, що у 2019 році 38% професійних прагнень дітей припадали на культуру, медіа та спорт, а у 2021 році частка зросла до 44%.
Діти називали футболіста, актора, художника, YouTube-блогера та стримера. Водночас інтерес до нових медійних професій може швидко змінюватися: жодна дитина, яка в першій хвилі дослідження хотіла працювати на YouTube, через два роки не повторила таку відповідь.
Медицина залишається однією з найстабільніших професійних мрій
На відміну від освіти, космосу чи творчих професій, медицина демонструє відносно стабільний інтерес у різних поколіннях.
Розподіл відповідей про медичні професії за віком був таким:
- до 25 років — 10%;
- 25–34 роки — 11%;
- 35–44 роки — 17%;
- 45–54 роки — 15%;
- 55 років і старше — 11%.
Саме лікар у загальному рейтингу став найпопулярнішою конкретною професією, яку респонденти називали, згадуючи свої дитячі плани.
Професійні мрії чоловіків і жінок суттєво відрізнялися
Стать респондентів вплинула на відповіді навіть сильніше, ніж їхній вік. У низці професійних сфер різниця між жінками та чоловіками була багатократною.
В освіті відповідні дитячі мрії назвали 10% жінок і трохи більш як 1% чоловіків. У медицині співвідношення становило 16% проти 7%.
В інших напрямах ситуація була протилежною:
- транспорт — 1% серед жінок проти 13% серед чоловіків;
- космос та авіація — 6% проти 16%;
- інженерія — 2% проти 9%;
- силові професії, зокрема військові та правоохоронці, — 3% проти 10%.
Усі 22 респонденти, які в дитинстві мріяли про ветеринарію, були жінками. Так само жінкам належала кожна з 21 відповіді, пов’язаної з модою, красою та модельним бізнесом.
Дослідники звертають увагу на роль гендерних стереотипів, які формуються вже у дітей 7–11 років. Через це дитина може ще задовго до реального вибору кар’єри сприймати певні професії як більш «чоловічі» або «жіночі».
Кіно та серіали можуть впливати на вибір майбутньої професії
На дитячі професійні мрії впливають не лише родина, школа та соціальне середовище. Значну роль можуть відігравати книжки, телебачення, фільми, серіали та інші елементи масової культури.
Механізм такого впливу в матеріалі пояснюють простою думкою про те, як дитина сприймає людей, яких бачить навколо та на екрані.
«Якщо я бачу когось схожого на себе, можливо, я теж так можу».
Відомим прикладом такого явища став «ефект Скаллі». У серіалі «Цілком таємно» Дейна Скаллі була лікаркою, науковицею та агенткою ФБР. Її образ відрізнявся від багатьох жіночих персонажів 1990-х років тим, що вона була самостійною фахівчинею у STEM та науковою противагою Фоксу Малдеру.
Пізніше Geena Davis Institute разом із 21st Century Fox та J. Walter Thompson Intelligence дослідили можливий вплив цього персонажа. Серед жінок, які знали Скаллі, 63% повідомили, що її образ посилив їхню впевненість у можливості досягти успіху в професії, де переважають чоловіки. Ще 91% назвали персонажку рольовою моделлю для дівчат і жінок.
Екранні професії часто виглядають привабливіше за реальну роботу
Попкультура не лише показує дітям професії, про існування яких вони могли не знати, а й створює їхні драматизовані образи.
Грегорі Хаус перетворює медичну діагностику на детективне розслідування, персонажі «Анатомії Грей» регулярно рятують життя, Гарві Спектер із «Форс-мажорів» виграє складні справи, а журналісти з «У центрі уваги» проводять масштабні розслідування.
Натомість рутина, документація, бюрократія та звичайні робочі години значно рідше потрапляють на екран. Через це дитина може отримувати романтизоване уявлення про реальний зміст певної професії.
Дослідження 1995 року показало зв’язок між телевізійними образами поліцейських і медсестер та дитячими уявленнями про престижність і доходи представників цих професій. Діти, які багато дивилися телевізор і вважали побачене реалістичним, частіше хотіли працювати за професіями, представленими на екрані.
Водночас дослідники застерігають від прямого причинно-наслідкового висновку. Інтерес може працювати в обидва боки: людина, яка вже зацікавилася певною професією, може частіше обирати фільми та серіали про відповідну сферу.
У підсумку професійні мрії дітей формуються під впливом цілої системи чинників — родини, знайомих дорослих, соціального середовища, престижності професій, гендерних стереотипів, медіа та історичної епохи. Тому набір професій, про які мріяли школярі 1970-х років, закономірно відрізняється від кар’єрних прагнень дітей 2020-х.
Нагадаємо, раніше ми писали про пошук роботи за допомогою ШІ та зростання шансів успішних кандидатів.
