Як повідомляє Work.ua, психотерапевт і бізнес-консультант Андрій Саламатов радить спочатку відрізнити системну токсичну поведінку від звичайної несумісності характерів, стилів роботи чи способів комунікації. За його словами, складні стосунки з керівником або колегою ще не означають, що людина справді поводиться токсично.
Проблема стає серйознішою, коли приниження, перекладання відповідальності, маніпуляції та порушення особистих кордонів повторюються регулярно й негативно впливають на роботу або психологічний стан працівників. Якщо звільнення поки неможливе, експерт пропонує зосередитися на власних межах, способах реагування та причинах, заради яких людина тимчасово залишається на цій роботі, пише Startjob.
Як зрозуміти, що проблема саме в токсичності
Одним із головних критеріїв є системність. Якщо неприємні емоції виникають лише в однієї людини або тільки в окремих ситуаціях, причиною може бути конфлікт характерів чи різні стилі роботи.
Про токсичність варто говорити серйозніше, коли схожий досвід мають різні співробітники, поведінка регулярно повторюється, а її наслідками стають проблеми в роботі, підвищена тривожність або психологічне виснаження.
Важливим показником є й реакція на спробу обговорити проблему. Навіть із вимогливою або різкою людиною зазвичай можна домовитися про правила взаємодії. Токсична поведінка частіше супроводжується відмовою визнавати власну відповідальність, маніпуляціями, перекладанням провини та ігноруванням кордонів співрозмовника.
Навіщо визначати причину залишатися на роботі
Саламатов пропонує працівникові чітко сформулювати, заради чого він продовжує працювати в складному середовищі. Зарплата може бути очевидною відповіддю, проте гроші є інструментом для досягнення інших цілей — фінансової безпеки, підтримки сім’ї, навчання, накопичень чи реалізації особистих планів.
Для такого аудиту експерт радить відповісти собі на кілька запитань:
- що конкретно дає нинішня робота — дохід, зручний графік, розташування, стабільність;
- яких комфортних умов можна втратити після зміни роботодавця;
- які професійні навички розвиваються саме на цій посаді;
- які життєві цінності дозволяє реалізовувати нинішній дохід;
- які сильні сторони допомагає сформувати досвід роботи під емоційним навантаженням;
- заради якої більшої життєвої мети людина готова тимчасово залишатися в складних умовах.
Такий підхід допомагає сприймати ситуацію як усвідомлений тимчасовий вибір, а не як стан, у якому працівник повністю позбавлений контролю.
Чому не варто намагатися змінити токсичну людину
Експерт застерігає від постійної боротьби з керівником або колегою. Намагання перевиховати іншу дорослу людину часто забирає багато сил, але практично не змінює її поведінку.
У випадку менеджера, який перебував під постійним тиском керівника через нечіткі вимоги та відсутність необхідної інформації, полегшення настало після визнання меж власних можливостей.
Внутрішню зміну позиції працівника автор описує такими формулюваннями:
«Я не впораюся».
«Я нічого не зможу для нього зробити».
«Це вище за мої можливості».
«Я не всесильний».
Після цього менеджер зміг спокійніше пояснити керівникові ризики проєкту й запропонувати реалістичніший варіант — розпочати роботу з меншої частини завдання.
Інший приклад стосувався маркетологині, колега якої постійно критикував її пропозиції, перебивав на зустрічах і демонстрував власну перевагу. Переломним моментом стало прийняття того, що поведінку іншої людини вона контролювати не може.
Цю позицію можна сформулювати так:
«Я не можу зробити так, щоб він став більш тактовним».
«Я не можу змусити його мене цінувати».
«Я не контролюю його поведінку».
Після цього працівниця перестала втягуватися в нескінченні суперечки, почала письмово фіксувати свої пропозиції та виносити принципові розбіжності на обговорення з керівником команди.
Як працювати з накопиченою агресією
Навіть за чіткого розуміння власних цілей токсична поведінка може викликати сильне роздратування. Експерт наголошує, що придушувати такі емоції постійно не варто, однак відкритий конфлікт із керівником у деяких ситуаціях може створити додаткові ризики.
Як безпечний варіант Саламатов пропонує символічно виводити агресію назовні — наприклад, намалювати її у вигляді персонажа, предмета, тварини або абстрактної енергії, дати цьому образу ім’я та уявно прожити конфлікт. Ідеться про фантазію без реальних дій щодо іншої людини.
Завдання такого прийому — дати вихід накопиченим емоціям і не переносити їх у реальну робочу взаємодію.
Які сигнали означають, що ситуація стала небезпечною
Адаптація до складного середовища має межі. До серйозних попереджувальних сигналів експерт відносить систематичні приниження, публічне знецінення, погрози, булінг, психологічний тиск і маніпуляції страхом втрати роботи.
Особливо уважно варто поставитися до ситуації, коли проблеми на роботі починають впливати на сон, самопочуття, стосунки з близькими або професійну самооцінку.
Під час гострої розмови Саламатов радить не намагатися перемогти співрозмовника, а чітко позначити межу допустимого.
Одна з найпростіших фраз для цього звучить так:
«Мені перестає подобатися ця розмова».
Також експерт пропонує кілька нейтральних формулювань, які дозволяють повернути розмову до робочої площини:
«Я готовий обговорювати питання по суті, але не в такому тоні».
«Відкладімо емоції та повернімося до фактів».
«Я пропоную продовжити розмову, коли ми зможемо говорити конструктивно».
Такі відповіді не гарантують зміни поведінки керівника чи колеги, але допомагають працівникові контролювати власну реакцію та фіксувати межі.
Коли звільнення все ж варто розглядати
Якщо токсична поведінка стала системною, конструктивна розмова не працює, а ціна перебування на посаді постійно зростає, експерт радить переглянути рішення залишатися.
Звільнення в такій ситуації може бути раціональним вибором, якщо робоче середовище вже завдає значної шкоди психологічному стану, особистому життю чи професійній впевненості.
Окремо Саламатов наголошує, що досвід взаємодії зі складними людьми може допомогти краще розуміти власні межі, реакції та способи захищати свої інтереси. Проте розвиток стійкості не вимагає безстроково терпіти приниження або психологічний тиск.
Нагадаємо, раніше ми писали про 35 ідей святкування Дня Незалежності разом із колегами.
