Про це повідомляє “Startjob” з посиланням на Освіта.ua
Українські діти, які були змушені покинути країну через війну, мають не лише право на безпечне навчання в інших країнах, але й право зберігати зв’язок з рідною державою, мовою та культурою через українську освіту. Це важливе питання, оскільки освіта для дітей є не лише процесом навчання, а й способом підтримки їхньої ідентичності під час тимчасового перебування за кордоном. Українська держава через Міністерство освіти та науки активно працює над забезпеченням доступу до української освіти для дітей, що опинилися за кордоном.
З початку війни та до квітня 2025 року понад 900 тисяч українських дітей були включені в освітню систему країн ЄС. Однак, на даний момент лише близько 362 тисячі учнів мають доступ до української освіти за кордоном, що викликає занепокоєння серед державних установ та міжнародних організацій.
Освітні осередки та їх роль у підтримці освіти
За кордоном працює понад 400 українських освітніх осередків, більшість з яких функціонують як суботні та недільні школи. Однак, ці школи не завжди мають достатньо ресурсів для забезпечення повного навчального процесу, а Міністерство освіти та науки не має змоги підтримувати їх на інституційному рівні. Більше того, Міжнародна українська школа, яка повинна була стати основним інструментом для забезпечення освіти на відстані, ще не змогла впровадити повноцінну дистанційну форму навчання. На даний момент в цій школі навчається лише 9 тисяч учнів.
Однак, незважаючи на ці труднощі, МОН вже розробило низку заходів, спрямованих на підвищення доступності освіти для українських дітей за кордоном. Зокрема, заплановані зміни в освітній політиці, які дозволять зберегти дистанційну форму навчання для дітей, котрі не мають змоги навчатися за кордоном в іноземних закладах.
Проблеми обліку та інтеграція дітей в освітню систему
Однією з головних проблем, яка була виявлена під час аудиту, є відсутність повного обліку дітей, які навчаються за кордоном. Система АІКОМ не враховує дітей, які вивчають лише іноземні предмети або не мають доступу до жодного навчання. Це створює труднощі у плануванні освітньої політики та в організації міжнародної співпраці. Кількість таких дітей залишається невідомою, що ускладнює розробку точних стратегій для підтримки освіти за кордоном.
У відповідь на це Міністерство освіти та науки працює над вдосконаленням системи обліку і планує поліпшити взаємодію з іншими відомствами та міжнародними організаціями, щоб забезпечити максимальний доступ українських дітей до освіти за кордоном.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як підтримати учнів і педагогів.
