Як свідчить дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя», понад 73% українських педагогів назвали низький рівень заробітної плати головною причиною розчарування у професії. У дослідженні взяли участь понад 6 700 освітян з різних регіонів України.
Дослідження було ініційоване ЮНЕСКО на запит Верховної Ради та Міністерства освіти і науки України в межах роботи над реформуванням системи професійного розвитку педагогів. Результати показали, що на бажання вчителів залишатися у професії впливають зарплата, умови роботи, адміністративне навантаження, соціальна захищеність та можливості професійного розвитку, пише Startjob.
Понад 73% педагогів незадоволені низькою оплатою праці
Низька заробітна плата стала найпоширенішою причиною професійного розчарування серед опитаних педагогів. Водночас дослідження виявило комплекс інших матеріальних та організаційних проблем, які впливають на ставлення освітян до своєї роботи.
Серед ключових чинників професійного розчарування дослідники назвали:
- низький рівень оплати праці — його головною проблемою вважають понад 73% опитаних педагогів;
- надмірне адміністративне навантаження;
- розширення переліку нефахових обов’язків, які доводиться виконувати вчителям;
- складнощі зі збереженням балансу між професійним та особистим життям;
- недостатню матеріальну стабільність;
- проблеми із соціальною захищеністю;
- обмежені можливості для професійного розвитку.
При цьому внутрішня мотивація до педагогічної роботи залишається високою. 61,2% учасників дослідження зазначили, що одним із мотивів вибору професії було покликання працювати з дітьми.
Система зарплат впливає на бажання вчителів залишатися у професії
Автори дослідження звернули увагу на різницю між причинами, через які люди обирають педагогічну професію, та факторами, необхідними для тривалої роботи в освіті. Навіть сильна внутрішня мотивація не усуває потреби у стабільному доході та прийнятних умовах праці.
У звіті окремо пояснили, чому чинна модель оплати праці може посилювати професійне розчарування педагогів.
«Попри значущість внутрішніх чинників мотивації вибору професії вчителя, визначальними чинниками мотивації для утримання в професії залишаються матеріальна стабільність, умови праці, соціальна захищеність і можливості професійного розвитку. Модель оплати праці, що поєднує низьку базову ставку з великою кількістю змінних надбавок і доплат, знижує прозорість і передбачуваність доходів, посилює територіальні дисбаланси та виступає одним із ключових джерел професійного розчарування, особливо серед молодих учителів».
Таким чином, проблема стосується не лише розміру базової зарплати. Значення має структура доходів педагогів, оскільки значна кількість змінних надбавок і доплат робить майбутній заробіток менш передбачуваним.
Особливо гостро, за висновками дослідників, така модель позначається на молодих учителях. Територіальні відмінності у виплатах також можуть створювати нерівні умови для педагогів залежно від місця їхньої роботи.
Кожен четвертий учитель додатково займається репетиторством
Ще одним показником професійної реальності педагогів стало поширення додаткової роботи. Згідно з результатами дослідження, репетиторством займаються 25,5% опитаних учителів — фактично кожен четвертий.
Причини цього явища дослідники пов’язують як із фінансовим становищем самих педагогів, так і з потребами школярів, які виникли в умовах тривалої кризи та освітніх втрат.
Автори звіту наголосили на подвійній ролі репетиторства в українській системі освіти.
«Важливим елементом професійної реальності вчителів є репетиторство, яке в українському контексті набуло стійкого гібридного характеру. З одного боку, воно зумовлене економічними чинниками, а з іншого – необхідністю компенсувати освітні втрати учнів у кризових умовах. Водночас репетиторство може бути одним із чинників диференціації освітніх можливостей учнів та учениць залежно від регіону проживання та ресурсного забезпечення сім’ї».
Отже, додаткові заняття одночасно можуть бути джерелом заробітку для вчителів і способом допомогти учням надолужити прогалини у знаннях. Водночас доступність репетиторства залежить від фінансових можливостей родини та регіону проживання, що створює ризик нерівності освітніх можливостей.
Що мотивує українських педагогів працювати з дітьми
Попри високий рівень розчарування матеріальними умовами, дослідження зафіксувало значну роль особистої мотивації. 61,2% педагогів вказали на покликання до роботи з дітьми як на причину вибору професії.
Однак для утримання фахівців у школах однієї внутрішньої мотивації недостатньо. Серед визначальних умов дослідники виділяють матеріальну стабільність, належні умови праці, соціальний захист та можливість розвиватися професійно.
Результати опитування демонструють розрив між мотивацією людини стати вчителем і факторами, які впливають на її рішення надалі залишатися у професії.
Які зміни рекомендує ЮНЕСКО для педагогічної професії
За підсумками дослідження були сформовані рекомендації, спрямовані на підвищення привабливості роботи вчителя та вдосконалення професійного розвитку освітян.
Основними напрямами змін визначено:
- підвищення привабливості педагогічної професії;
- покращення умов праці вчителів;
- оновлення педагогічної освіти відповідно до принципів Нової української школи;
- розвиток ефективних інструментів професійного зростання педагогів;
- зміцнення освітнього лідерства;
- створення умов, які допомагатимуть утримувати кваліфікованих педагогів у професії.
Дані опитування вказують, що проблема професійного розчарування має комплексний характер. Зарплата залишається головним фактором для більшості опитаних, однак разом із нею значення мають навантаження, умови роботи, додаткові обов’язки та можливість поєднувати професійне й особисте життя.
Нагадаємо, раніше ми писали про вплив штучного інтелекту на освіту та оцінювання знань сучасних студентів.
