Як повідомляє Psychology Today, на професійні результати впливає чимало обставин, які працівник не може безпосередньо контролювати. Серед них — недостатня комунікація в компанії, одночасна робота над кількома проєктами та керівники, які через завантаженість не знаходять часу для особистих зустрічей, рекомендацій і професійного наставництва.
Автор матеріалу, засновник і генеральний директор RainmakerThinking Брюс Тулган, вважає ці проблеми реальними, однак постійна концентрація на зовнішніх перешкодах позбавляє людину можливості впливати на власний результат. Замість звинувачення обставин він радить зосередитися на тому, що залишається під особистим контролем працівника, — власних діях, реакціях, якості роботи та професійній поведінці, пише Startjob.
Спочатку варто визначити своє місце в компанії
Перша рекомендація стосується розуміння робочого середовища. Навіть амбітний працівник не може повністю самостійно визначити власну роль, адже вона залежить від структури компанії, її цілей, інших співробітників і встановлених процедур.
Щоб краще зрозуміти контекст, Тулган пропонує відповісти на кілька запитань:
- яким є це робоче середовище;
- що відбувається в компанії та яка місія команди;
- хто працює поруч і яку роль виконує кожна людина;
- які інтереси та цілі мають учасники команди;
- як у компанії заведено виконувати роботу;
- які стандартні процедури діють в організації.
Лише після аналізу цих обставин працівникові варто визначати власне місце в системі та можливості для професійного розвитку.
На роботу радять щодня приходити в найкращій формі
Другий принцип полягає в тому, щоб максимально якісно виконувати навіть вузьку, одноманітну або рутинну роботу. На думку автора, професійне зростання потребує стабільних зусиль і відповідного ставлення до своїх обов’язків.
Для самоперевірки варто оцінити одразу кілька сфер. Працівникові рекомендують звернути увагу на інформацію, якою він наповнює свій розум, та подумати, чи достатньо різноманітними є джерела нових знань.
Не менш важливим називають фізичний стан — режим сну, харчування, напої та фізичну активність. Окремо пропонується оцінити внутрішні орієнтири: власні переконання, мету, ставлення до роботи та можливості змінити його на краще.
Професійна ефективність також передбачає орієнтацію на високу якість, доброчесність і здатність адаптуватися до обставин. Репутацію працівника формують його слова, створені результати та конкретні дії.
Працівникові важливо розуміти писані й неписані правила
Третя рекомендація — стати відповідальним учасником робочої спільноти. Корпоративна культура не завжди очевидна, проте зазвичай складається з формальних та неформальних норм.
До першої категорії належать місія компанії, кодекс поведінки, офіційні правила та внутрішні регламенти. Друга охоплює неписані домовленості й усталені способи вирішення питань усередині організації.
Після визначення цих норм варто подумати, які конкретні та вимірювані дії можуть продемонструвати прихильність працівника до цінностей і культури його компанії.
Продуктивність не означає постійну стовідсоткову досконалість
Четверте правило стосується обсягу та якості виконаної роботи. Тулган рекомендує намагатися робити багато, швидко та якісно, але застерігає від ототожнення продуктивності з абсолютною безпомилковістю.
Результативність природно може змінюватися. Якщо ж продуктивність різко коливається протягом тривалого часу, працівникові варто переглянути власні робочі звички, насамперед підходи до організації завдань і концентрації уваги.
Замість скарг експерт радить пропонувати рішення
П’ятий принцип передбачає зміну підходу до робочих проблем. Спочатку необхідно визначити, чи є конкретна ситуація справді надзвичайною. Якщо термінової загрози немає, представлення звичайної проблеми як критичної може сприйматися колегами або керівництвом як небажана скарга.
Наступний крок — зрозуміти, чи здатен працівник самостійно усунути проблему. Якщо це можливо, варто розробити план дій.
Коли рішення не потребує дозволу керівника або іншої відповідальної особи, автор радить реалізувати його та зафіксувати результат. Якщо самостійно діяти не можна, підготовлений план варто представити людині, яка має відповідні повноваження, а потім разом визначити оптимальний варіант.
Регулярна самооцінка допомагає коригувати робочі звички
Шоста рекомендація — систематично аналізувати власну діяльність. Самооцінку Тулган називає фундаментальною складовою самоуправління та професійного вдосконалення.
Працівникові варто регулярно перевіряти власну продуктивність, якість виконаної роботи та поведінку. Такий аналіз має бути максимально чесним і постійним.
Серед запитань для самооцінки автор пропонує з’ясувати:
- що можна зробити, аби виконувати більше роботи за менший час;
- чи потрібно переглянути поточні пріоритети;
- чи достатньо ефективно розподіляється робочий час;
- чи відповідає виконання завдань установленим вимогам та інструкціям;
- чи потрібно додати до результату роботи щось понад базові вимоги;
- як стати кращим учасником робочої команди;
- де можна проявити більше ініціативи, не виходячи за межі своїх повноважень.
Контроль над кар’єрою починається з власних дій
Зовнішні проблеми в компанії можуть суттєво ускладнювати роботу, і рекомендації не передбачають їх ігнорування. Натомість ключовим принципом стає розмежування факторів, які працівник може змінити, і тих, які перебувають поза його контролем.
Розуміння структури компанії, стабільна якість роботи, дотримання корпоративних правил, продуктивність, орієнтація на вирішення проблем та регулярна самооцінка дають можливість активніше впливати на професійний розвиток навіть без окремого дозволу керівництва.
Нагадаємо, раніше ми писали про причини розриву між роботодавцями та кандидатами на українському ринку праці.
