Професор психології Стівен Грінспен у своїй статті What Is Egocentrism? на Psychology Today пояснює, що егоцентризм — це не егоїзм, а когнітивне явище, коли людина не здатна зрозуміти, що інші бачать і сприймають світ по-іншому, пише Startjob.
Науковець зазначає, що цей феномен досліджував швейцарський психолог Жан Піаже, який довів: егоцентризм виникає в дитинстві як етап розвитку мислення. Проте навіть дорослі, попри набуті навички розуміння інших, іноді знову повертаються до егоцентричного сприйняття світу — особливо у стресових чи емоційно насичених ситуаціях.
Егоцентризм і егоїзм: у чому різниця
Егоцентризм не означає, що людина егоїстична. Це не про байдужість до інших, а про обмеження у сприйнятті — коли ми щиро не розуміємо, що хтось бачить чи відчуває інакше. Егоїзм, навпаки, пов’язаний із рисою характеру, коли власні інтереси переважають над чужими.
За словами Грінспена, людина може бути доброю, співчутливою, але водночас егоцентричною — просто через відсутність навички «бачити очима іншого». Цікаво, що навіть люди з високим рівнем інтелекту можуть проявляти егоцентризм, якщо не вміють емоційно зчитувати контекст і розуміти чужу перспективу.
Як формується егоцентризм у дитинстві
Піаже проводив експерименти з дітьми, показуючи їм модель гірського пейзажу. Малюкам потрібно було описати, що бачить лялька, яка стоїть з іншого боку. Діти молодшого віку часто відповідали, виходячи зі своєї власної точки зору, не враховуючи позицію ляльки. Це доводить, що здатність ставати на місце іншого — це навичка, що формується поступово.
У старшому віці діти починають розуміти, що інші можуть бачити світ інакше. Але навіть у дорослому житті ми іноді «застрягаємо» у власній перспективі. Наприклад, коли даємо комусь вказівки, не усвідомлюючи, що іншому бракує контексту, або коли вважаємо очевидним те, що для когось є незрозумілим.
Егоцентризм у повсякденному житті
Автор наводить приклад із водіями й пішоходами у Каліфорнії: люди часто переходять дорогу, не переконавшись, що їх бачать автомобілісти. Це типове егоцентричне мислення — припущення, що інші мають ту ж інформацію, що й ми.
Так само у спілкуванні ми часто робимо помилки, не враховуючи, як наші слова можуть сприйматися іншими. Егоцентризм не обов’язково проявляється у грубості чи байдужості — іноді це просто нездатність уявити іншу точку зору. Усвідомлення цього може допомогти уникнути багатьох конфліктів.
Як навчитися бачити світ ширше
Грінспен наголошує, що розвиток навички «перспективного мислення» можливий у будь-якому віці. Це вміння виходити за межі власного бачення і розуміти, як ситуацію сприймає інша людина. Для цього варто:
- частіше запитувати себе: «А як це виглядає з боку?»;
- слухати без наміру одразу відповідати;
- спостерігати за реакціями інших, а не лише за власними думками.
Такі прості практики допомагають зменшити егоцентризм і зробити спілкування щирішим та глибшим. Адже, як показують дослідження, розуміння чужих точок зору підвищує рівень довіри й емоційного інтелекту.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як стати впевненішим у собі за допомогою дев’яти перевірених порад, що справді працюють.
