Освіта без роботи: чому українські дипломи не гарантують працевлаштування

Про це повідомляє “Startjob” з посиланням на Lechia-Gdansk

Українська система вищої освіти залишається відокремленою від реального ринку праці, що призводить до зниження ефективності підготовки фахівців та економічної продуктивності країни. Попри високі показники охоплення населення вищою освітою — понад половина дорослих та майже 60% громадян віком 25–34 років мають диплом, — рівень працевлаштування випускників в Україні залишається на рівні лише 55%. Для порівняння, у Польщі цей показник сягає 90%, а середній по ЄС становить 87%. Такий розрив свідчить про відсутність чіткої державної стратегії щодо поєднання освітньої системи з потребами економіки та роботодавців.

Проблема ускладнюється високими показниками так званих кваліфікаційних розривів. Близько 35% українців з дипломом працюють на посадах, де вища освіта не потрібна, а понад половина — взагалі не за спеціальністю. У країнах ЄС ці значення значно нижчі: не більше 25% і 30% відповідно. Такі диспропорції свідчать про неефективність витрачених коштів на підготовку кадрів та знижують продуктивність праці. Україна за цим показником опинилася у дев’ятому десятку світового рейтингу, що прямо впливає на економічну спроможність та конкурентоздатність держави.

Низьке фінансування вищої освіти залишається ще одним стримувальним чинником. Видатки на підготовку одного студента в Україні становлять трохи більше 1 тисячі доларів на рік, тоді як у сусідніх країнах Європи — у 8–10 разів більше. Обмежені інвестиції у навчання означають недостатнє технічне забезпечення, слабку інтеграцію з роботодавцями та невисоку якість підготовки. Це, своєю чергою, стимулює молодь обирати закордонні виші, де освіта якісніша, фінансування вище, а шанси знайти роботу за фахом — значно більші.

Відсутність системного підходу на рівні держави призводить до того, що ані заклади вищої освіти, ані окремі міністерства не можуть зібрати «пазл» ефективної взаємодії освіти та ринку праці. Без чіткого цільового показника працевлаштування випускників, регулярного збору статистики та впровадження практик, які працюють у провідних країнах світу, ситуація залишатиметься незмінною. Українські університети могли б розпочати з прозорого публікування даних про кар’єрні шляхи своїх випускників, що дозволило б абітурієнтам робити більш усвідомлений вибір, а бізнесу — краще розуміти потенціал молодих кадрів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як змінити школу для ефективного навчання.