У ніч на 27 грудня 2025 року держава-агресор здійснила один із наймасштабніших ракетно-дронових обстрілів, влучивши у будівлю Міністерства освіти і науки України на проспекті Берестейському, 10. Як зазначає Osvita.ua, пише Startjob, серед постраждалих немає, але пошкодження приміщення суттєві, що ускладнює подальшу роботу установи.
Міністр освіти Оксен Лісовий та його заступник Андрій Вітренко повідомили, що всі необхідні заходи з ліквідації наслідків удару вже тривають. Попри руйнування, МОН продовжує виконувати свої функції, координуючи освітню систему країни.
Пошкодження будівель МОН: повтор історії
Ситуація із грудневим ударом нагадала події 2022 року, коли ракета зруйнувала іншу будівлю МОН на бульварі Шевченка, 16. Тоді було пошкоджено фасад, дах і перекриття, а працівників тимчасово перевели на дистанційну роботу.
«Процес державного управління має здійснюватися безперебійно і результативно, навіть під час війни», — йдеться у матеріалі Osvita.ua.
Міністерство оперативно організувало ремонт, відновило документообіг і повернуло співробітників до роботи. Ця подія стала символом стійкості освітньої системи.
Масштаби руйнувань: удари по знаннях
З перших днів повномасштабного вторгнення ворог системно атакує об’єкти освіти і науки. За офіційними даними, понад 300 закладів освіти було знищено повністю, ще 2 тисячі отримали суттєві пошкодження.
«З перших хвилин війни ворог безжально нищить освітню і наукову інфраструктуру», — заявляє автор блогу.
Найбільше постраждали заклади у Донецькій, Луганській, Харківській, Миколаївській та Київській областях. Попри це, освітній процес продовжується, і більшість шкіл працюють у змішаному форматі.
Безпека освіти: що робить держава
Питання захисту учнів і педагогів перебуває під контролем уряду. На нарадах за участю президента, прем’єр-міністра та міністрів обговорювалися кроки для укріплення укриттів і модернізації шкільної інфраструктури.
«На початок 2023 року понад дві третини закладів освіти вже мали укриття або облаштовані безпечні приміщення», — зазначено у звіті Osvita.ua.
Було створено «класи безпеки», встановлено системи відеоспостереження, тривожні кнопки та професійну охорону в школах.
Позиція міністерства: адаптація і відповідальність
У 2024 році міністр освіти Оксен Лісовий під час інтерв’ю BBC заявив, що школи, які не встигли завершити облаштування укриттів, не будуть карати, адже громади працюють у складних умовах.
«Найпростіші рішення встигнуть, багато громад уже задекларували готовність. Це рішення не є дорогими — платять за це громади», — сказав Лісовий, — зазначено в інтерв’ю.
Разом з тим, суспільство досі не побачило публічних звітів про реалізацію урядових розпоряджень щодо безпеки шкіл, що викликає занепокоєння експертів.
Як освітня система вистояла
Попри руйнування, МОН вдалося зберегти функціонування системи освіти. У період 2022–2025 років було створено гнучкі формати навчання, забезпечено онлайн-доступ і збережено виплату заробітних плат педагогам.
«Кожен здобувач освіти мав змогу продовжувати навчання — офлайн чи онлайн», — підкреслюється в матеріалі.
Завдяки міжнародній підтримці відновлюються не лише школи, а й університети, наукові лабораторії та бібліотеки.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що освітяни закликали звільнити школи від токсичних традицій та змінити підхід до навчального процесу.
