Українська освітня спільнота активно обговорює можливе збільшення тижневого аудиторного навантаження для педагогів. Ініціатива міститься у документі Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, який пропонує внести зміни до низки освітніх законів у рамках ухвалення Державного бюджету на 2026 рік, пише Startjob.
Серед нововведень – збільшення кількості обов’язкових навчальних годин із 18 до 22 на тиждень. Хоча документ передбачає й підвищення зарплат, у вчительській спільноті вважають, що запропоновані зміни радше компенсують зростання видатків, ніж покращують умови праці. Багато педагогів побоюються, що реальне навантаження стане надмірним, а якість освітнього процесу може знизитися.
Які зміни планують запровадити
Комітет пропонує встановити щомісячні надбавки за вислугу років, підвищення окладів для вчителів, які працюють у спеціальних чи гірських закладах, та впровадження контрактної системи з терміном від одного до п’яти років. Особливу увагу викликала норма, за якою ставка педагога визначатиметься виходячи з 22 навчальних годин.
«Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат», – зазначено у висновку Комітету.
Крім того, засновники закладів освіти отримають право встановлювати додаткові доплати за рахунок власних надходжень. Також планується розширити можливості для дистанційної роботи, дозволивши виконання окремих обов’язків поза межами школи до семи годин на тиждень.
Як реагують учителі та експерти
Реакція педагогічної спільноти на пропозиції неоднозначна. Частина вчителів підтримує ідею підвищення оплати, але більшість наголошує, що збільшення навантаження без урахування всіх складових робочого часу призведе до перевтоми. Освітні аналітики нагадують, що нині вчителі часто працюють понад встановлену норму, адже готуються до занять, перевіряють зошити, проводять збори й консультації.
«Будь-яка зміна навантаження має ґрунтуватися на дослідженні того, скільки часу займають інші види роботи, щоб уникнути перевантаження педагогів», – зазначається у матеріалі порталу Освіта.ua.
Порівняно з європейськими країнами, українські вчителі мають одне з найнижчих співвідношень оплати до фактичного часу праці. Тому підвищення кількості годин без системної реформи оплати праці може створити ще більше напруження у сфері освіти.
Чи зростуть зарплати педагогів
Згідно з обговоренням на парламентському Комітеті, оклади дійсно мають зрости. Однак підвищення може виявитися меншим, ніж очікують освітяни. Молодий учитель без стажу отримає «на руки» приблизно 9740 гривень замість нинішніх 8162, тобто лише на 19,3% більше. Водночас аудиторне навантаження збільшиться на 22,2%.
Це означає, що фактичне співвідношення оплати до обсягу роботи зменшиться. У такому випадку очікуваного «реального» підвищення зарплат не відбудеться, і додаткові години лише формально підвищать рівень доходу без поліпшення умов праці.
Дискусія навколо позиції освітнього омбудсмена
Особливої критики зазнала позиція освітнього омбудсмена Надії Лещик, яка закликала «підходити до питання комплексно». Багато педагогів вважають, що такі заяви є занадто загальними і не містять конкретних кроків щодо захисту прав учителів. Експерти очікували активнішої участі омбудсмена в процесі розгляду бюджетних рішень.
«Очевидно, ми маємо розпочати діалог з учителями, керівниками, МОН, Мінфіном, ВРУ щодо цього складного питання», – зазначила Лещик у своїй заяві.
Поки що діалог, про який говорить омбудсмен, так і не відбувся. Тим часом бюджетні рішення можуть бути ухвалені вже найближчим часом, що залишить педагогічну спільноту перед фактом — без реального впливу на процес.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як створити власну культуру досконалості в роботі та управлінні освітніми процесами.
