Після трагічних подій у Вінниці, коли конфлікт у шкільному середовищі завершився смертями, суспільство поставило під сумнів ефективність заходів із забезпечення безпеки дітей. В Україні у 2023 році було створено інституцію офіцерів освітньої безпеки, проте практика їхньої роботи викликала неоднозначні оцінки. Про це йдеться у блозі Володимира Онацького, публікацію навів Osvita.ua, повідомляє Startjob.
Законодавство визначає місію офіцерів як превенцію правопорушень, допомогу вчителям та батькам, а також захист дітей. Однак на практиці залишилося багато неврегульованих питань: чи мають поліцейські право проводити обшуки, опитувати дітей без присутності батьків чи складати адмінпротоколи. Відсутність чітких меж спричинила випадки зловживань і надмірного тиску на школярів.
Приклади зловживань і суспільна реакція
У Чернівцях офіцерка поліції під час виховного заходу змушувала дітей виконувати присідання як покарання за непослух. Відео з інцидентом поширилося у соцмережах, викликавши обурення батьків та осуд громадськості. Подібна ситуація відбулася в Ірпені, де поліцейський замість врегулювання конфлікту фактично долучився до цькування вчительки, що зрештою призвело до її звільнення.
Такі випадки формують атмосферу недовіри до самої інституції та ставлять під питання доцільність постійної присутності поліцейських у школах. Замість очікуваного захисту учасники освітнього процесу стикаються з ризиком нових форм тиску й приниження.
Досвід інших країн
Міжнародна практика показує, що шкільна поліція може бути ефективною лише за умови чітко визначених ролей. У США офіцери співпрацюють зі школами за спеціальними угодами, не втручаючись у дисципліну без складу злочину. У Канаді вони проходять спеціальні курси з дитячої психології, у Великій Британії працюють як наставники, а в Німеччині взаємодіють із соціальними службами.
Натомість Фінляндія та Японія зробили ставку на психологів і медіаторів, відмовившись від постійної присутності поліції. У пострадянських країнах підхід залишається неоднозначним: у Латвії та Естонії поліцейські відвідують школи епізодично, а в Казахстані та Грузії практика або перетворилася на формальність, або була скорочена через суспільний тиск.
Виклики української системи освіти
В Україні акцент зміщується на зовнішні атрибути безпеки: паркани, металодетектори та офіцери поліції з високими зарплатами, які значно перевищують учительські. При цьому педагог залишається соціально незахищеним, а його роль у побудові атмосфери довіри та взаємоповаги зводиться нанівець.
Експерти наголошують: реальна безпека у школах можлива лише за умови визначення чітких повноважень поліцейських, посилення ролі психологів і медіаторів, а також забезпечення гарантій прав дитини. Без цього існує ризик перетворення школи на репресивний простір замість безпечного середовища для навчання й розвитку.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому дослідники масово залишають країну.
