Дослідниця булінгу Анастасія Мельниченко пояснила, що причини цькування часто криються не в окремих учнях, а в самому середовищі, яке формує групові норми та очікування, пише Startjob.
За її словами, саме атмосфера колективу, поведінка вчителів і неписані правила взаємодії створюють ґрунт для булінгу. Там, де підтримується різноманіття й повага, насилля не приживається.
Групова динаміка: звідки береться неприйняття
Мельниченко зазначає, що люди з дитинства шукають приналежності до груп. У таких групах виникає відчуття зверхності над «іншими». Тому, коли хтось вирізняється, його сприймають як загрозу нормам.
«Булінг зазвичай відбувається там, де людина відрізняється від групи і ніби несе загрозу її цілісності», — пояснює дослідниця.
Культура школи: невидимі основи поведінки
Експертка описує шкільну культуру як айсберг із трьома рівнями: артефакти, цінності та базові припущення. Саме останні визначають, як поводяться учні й учителі.
«Спроби змінити культуру лише через плакати чи гасла приречені на провал, якщо не змінювати базові переконання», — наголошує Мельниченко.
Організаційний клімат: атмосфера, що вирішує все
Клімат школи формується через щоденні дії. Якщо вчителі висміюють дітей чи толерують грубість, атмосфера стає токсичною. А там, де вчитель демонструє повагу, діти переймають цей приклад.
«У деяких школах проголошується інклюзія, але вчителі фактично показують протилежне. Саме це й визначає справжні норми групи», — підкреслює авторка.
Як змінити ситуацію
Змінити культуру швидко неможливо, але можна впливати на клімат класу через щоденні практики. Вчителі здатні встановлювати нові групові норми, що підтримують прийняття й повагу.
«Учитель не може одразу змінити культуру, але може вже сьогодні створити клімат довіри у своєму класі», — зазначає Мельниченко.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як українська школа під час війни стає осередком духовної сили нації.
