2025 рік став для української освіти роком випробувань, реформ і болючих рішень. Попри воєнний стан та хронічний брак фінансування, педагоги продовжували забезпечувати навчальний процес, демонструючи стійкість і професіоналізм. На сайті Osvita.ua опубліковано детальний аналітичний матеріал про підсумки року, пише Startjob.
Автор публікації виділив головні здобутки й провали української освітньої політики, які суттєво вплинуть на розвиток системи у 2026 році. Серед ключових тем — акредитація університетів у Європі, ухвалення закону про академічну доброчесність, підвищення зарплат педагогам, а також безсистемна ліквідація вишів і провали з підручниками.
Європейське визнання українських університетів
Три університети — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Луцький національний технічний університет та Національний університет «Острозька академія» — пройшли інституційну акредитацію в Естонському агентстві якості освіти (HAKA). Це означає автоматичне визнання їхніх дипломів у країнах ЄС.
«Роль цих університетів як перших учасників процесу акредитації є почесною і показовою», — зазначається у звіті агентства.
Акредитація строком на сім років відкриває шлях до нових міжнародних програм, спільних проєктів та інтеграції української освіти в європейський простір.
Новий закон про академічну доброчесність
Наприкінці 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про академічну доброчесність». Документ визначає принципи етичної поведінки у навчанні, науці та викладацькій діяльності, а також вводить чітку відповідальність за плагіат і фальсифікації.
«Процес підтримки академічної доброчесності тепер спиратиметься на законодавче підґрунтя», — підкреслив автор аналітичного звіту.
Цей закон стане базою для формування культури чесності у вишах, що має зміцнити авторитет наукової праці в Україні.
Підвищення зарплат педагогам і вченим
Законом про державний бюджет на 2026 рік передбачено підвищення окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. З 1 січня зарплати зросли на 30%, а з 1 вересня мають зрости ще на 20%.
«У бюджеті закладено понад 53,8 мільярда гривень на підвищення оплати праці працівників освіти», — повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Це рішення стало одним із найочікуваніших у секторі, оскільки рівень доходів викладачів і вчителів довгий час залишався нижчим за середній по країні.
Гучні провали МОН
Поряд із досягненнями, у 2025 році освіта пережила низку кризових моментів. Комітет Верховної Ради визнав роботу МОН щодо використання освітніх субвенцій незадовільною. Недофінансованими залишились програми «Нова українська школа» та безпечні умови навчання.
«Фінансова неефективність стала головною проблемою освітньої сфери», — йдеться у висновках комітету.
Також було зафіксовано численні порушення у сфері виробництва підручників, коли багато шкіл не отримали нові книги на початок навчального року.
Обмеження доступу до вищої освіти
2025 рік запам’ятався й численними бюрократичними перепонами для вступників. Складність Національного мультипредметного тесту, відсутність можливості оскарження результатів і перевантаження документами викликали масове невдоволення.
«Українська система вступу стає надто складною, у той час як Європа спрощує доступ до освіти», — зазначено в огляді.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду спростити процедуру вступу та розглянути запровадження зимової кампанії, що має зробити систему гнучкішою.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як ворог нищить українські школи та університети.
